Выписать из частного дома не проживающего

Можно ли собственнику выписать из квартиры прописанного человека и как это сделать?

Выписать из частного дома не проживающего

Регистрация по месту жительства – это то, что позволяет пользоваться жилплощадью вне зависимости от того, имеет ли человек право собственности на нее.

В связи с этим, иногда возникает ситуация, когда между собственником и прописанным лицом назревает конфликт относительно использования жилья.

 
Каждый гражданин России обязан состоять на регистрационном учете, но это не значит, что каждый должен иметь в собственности личное жилье. Так что прописанные в квартире люди не обязательно являются собственниками. Можно быть зарегистрированным по определенному адресу, но не иметь никаких прав на распоряжение жилплощадью.

Может ли владелец квартиры выписать прописанного без его согласия?

Для решения вашей проблемы ПРЯМО СЕЙЧАС
получите бесплатную консультацию:
+7 (499) 653-60-72 доб. 910 Москва   +7 (812) 426-14-07 доб. 801 Санкт-Петербург   +7 (800) 500-27-29 доб. 466 Остальные регионы

Имеет ли владелец квартиры право выписывать жильцов

Собственник жилья (квартиры, частного дома) имеет полное право на выписку зарегистрированных в квартире лиц.

Однако если зарегистрированное лицо отказывается давать свое согласие на выписку, это создает ряд сложностей. В таком случае, жильца придется выселять через суд, в принудительном порядке.

Это не отменяет того факта, что собственник имеет право на принудительное снятие с регистрационного учета жильцов, но воплотить это в жизнь будет несколько сложнее.

Могут ли оформить выписку из частного дома? Конечно, собственник имеет на это право.

Порядок выписки жильцов регулирует Постановление Правительства Российской Федерации №713. Этот нормативный акт дает наиболее полное общее положение по данному вопросу.

Как собственник квартиры может выписать прописанного человека и кого можно выписать?

Согласно закону, выписка жильцов из квартиры в принудительном порядке происходит в следующих случаях:

  • Зарегистрированное в квартире лицо поменяло место жительства;
  • Прописанного гражданина признали безвестно отсутствующим;
  • Смерть гражданина. В таком случае, поскольку лицо не может дать согласие на выписку, его выписывают принудительно;
  • Если жилец утратил право на использование жилья;
  • Если установлено, что лицо было зарегистрировано с нарушением действующего законодательства;
  • Выяснилось, что регистрация является фиктивной.

Также, есть разница, из какой квартиры хотят выписать человека.

Если вы выписываете жильца из муниципального жилья, то в силу вступает статья 91 Жилищного кодекса РФ.

В данной статье также установлено, на каких основаниях человек может быть принудительно выписан:

  • Наниматель использует жилплощадь не по назначению. Например, если на территории квартиры незаконно открыт бизнес;
  • Действия нанимателя ведут к ухудшению качества жилья или порче имущества;
  • Наниматель преднамеренно нарушает права и интересы других жителей дома.

Кроме того, согласно статье 90, наниматель может быть выписан в том случае, если он более чем полгода не оплачивал коммунальные платежи. В данном случае, жалоба подается в муниципалитет.

В приватизированной квартире все проще.

Если право собственности принадлежит только одному лицу, то квартира находится полностью в его распоряжении. Даже если по адресу была прописана супружеская пара, а приватизирована квартира только одним из супругов, то согласно статье 31, в случае расторжения брака второй супруг теряет право на использование жилплощади.

Как можно действовать, не обращаясь в суд

Как собственнику принудительно снять человека с регистрационного учета?

Если собственник захочет снять лицо с регистрационного учета без его согласия, то единственным способом принудительного выселения остается суд.

Но можно попробовать предпринять меры давления, чтобы не доводить дело до судебного разбирательства.

Составьте в письменном виде предложение выписаться по взаимному согласию и предоставьте его неугодному жильцу.

Это единственный способ договориться мирным путем.

Также можно направить претензию о том, что из квартиры, которая принадлежит вам, не желают выписываться по вашему требованию.

В таком случае, без суда принудительно выселить кого-либо не получится, но это может оказать давление на зарегистрированного гражданина, подвигнуть его решить вопрос мирным путем.

Если субъект нарушает общественный порядок, причиняет жилищу материальный вред, можно подать заявление в полицию. Это дает возможность для вас не являться в суд и не вступать с жильцом в прямую конфронтацию. Это может заставить его обратиться за выселением по собственному желанию.

Если жилец сам изъявил желание сняться с регистрационного учета после оказанных вами мер давления, обращаться в суд незачем. В такой ситуации заключается договор об отсутствии взаимных претензий. Можно просто обратиться в отделение УМВ УМВД, где факт выписки подтвердят и оформят его как добровольное снятие с регистрационного учета.

Нужен ли собственник при выписке из его квартиры?

ВАЖНО! Если мирно вопрос о выписке урегулировать не получается, то при дальнейшем разбирательстве в суде присутствие собственника жилой площади обязательно.

Как оформить выписку без согласия выписываемого

Если полюбовно договориться не удалось, придется обращаться в районное отделение суда. Но все по порядку. Для начала убедитесь, есть ли у вас достаточные основания для выселения. Какие могут быть основания, описано выше.

После этого нужно подготовить все необходимые документы.

Среди них следующие:

  1. Ксерокопия вашего паспорта.
  2. Документы, устанавливающие ваше право на владение жильем.
  3. К ним могут относиться договор о покупке жилья у прошлого владельца, свидетельство, подтверждающее получение квартиры по наследству или дарственная, в случае если квартира была вам безвозмездно передана от другого владельца.

  4. Квитанция, чтобы подтвердить оплату услуг ЖКХ.
  5. Выписка, в которой указаны все зарегистрированные в квартире жильцы, даже дети.
  6. Пригодятся доказательства, которые подтверждают основания для выписки. Такими доказательствами могут быть документы, подтверждающие наличие другой квартиры, показания свидетелей, копии бумаг, подтверждающих наличие у жильца совершенных административных правонарушений, предписание из жилищной инспекции.
  7. Оплаченная государственная пошлина.

Все документы и составленное исковое заявление нужно отнести в районное отделение суда. В большинстве случаев, если нет никаких причин, по которым жильца нельзя выселить, суд принимает решение в пользу владельца квартиры.

Если суд примет решение в вашу сторону, человеку, зарегистрированному в вашей квартире, уже ничего делать не нужно. Теперь вы можете принудительно выселить его самостоятельно.

После оглашения вердикта суда, вы имеете право получить на руки судебное решение. Далее нужно будет написать заявление на снятие жильца с места регистрации и вместе с судебным решением отнести его в паспортный стол.

Через три дня после этого, жилец будет снят с регистрационного учета.

Что же делать, если человека принудительно выписали из квартиры, но покидать ее он не собирается?

В таком случае, следует обратиться к судебным приставам. Поскольку снятие регистрации – это решение суда, приставы будут защищать его и проведут принудительное выселение из квартиры.

Выписка не проживающего в квартире человека

Если человек, зарегистрированный в вашей квартире, на самом деле в ней не проживает, его можно выписать, не обращаясь в суд.

Правда, без его личного согласия это можно сделать лишь в некоторых случаях:

  1. Если прописанного гражданина забрали в армию. В таком случае, чтобы его выписать потребуется предъявить документы из военкомата.
  2. Гражданин приговорен к отбыванию наказания в местах лишения свободы. Опять же потребуется предъявить приговор.
  3. В квартире прописан человек, который уже умер или числится пропавшим без вести. И снова нужно предъявить подтверждающие это документы. Такие, как свидетельство о смерти или признание гражданина безвестно отсутствующим.

В остальных же случаях, снова придется обращаться в суд. Тут потребуется еще и акт участкового, который подтвердит, что лицо не проживает по месту регистрации.

Кого выписать нельзя

Существует несколько категорий граждан, которых в принципе нельзя выписать из квартиры без их на то согласия.

https://www.youtube.com/watch?v=y_3NYKgsueM

К ним относятся следующие:

  1. Владельцы квартиры. В том случае, если жилище принадлежит сразу нескольким лицам, одного из собственников невозможно выписать, даже если он достаточно длительное время отсутствует.
  2. Несовершеннолетние дети. Если нет подходящего жилья, куда мог бы переселиться несовершеннолетний гражданин после выписки, снятие его с регистрационного учета незаконно.
  3. Если граждане были прописаны в квартире раньше, чем ее приватизировали, а во время приватизации отказались от права владения жилищем, их также выписать нельзя.
  4. Если лицо не имеет иного жилья и не владеет достаточными средствами для его покупки, ему может быть предоставлена отсрочка сроком на один год, прежде чем его выселят.

О выписке совершеннолетнего сына и других родственников собственника Вы можете узнать в нашей статье.

Если вы владелец жилья, то выписать из него зарегистрированных жильцов – это ваше право и суд будет на вашей стороне, если не выяснятся обстоятельства, ограничивающие ваши права. Закон защищает частную собственность, так что тот, кому принадлежит квартира, всегда имеет на нее больше прав, чем другие зарегистрированные лица.

Источник: https://my-femida.com/jilishnoe-pravo/kvartira/vypiska/v-iz-zhiloj-ploshhadi/vypisat-propisannogo-bez-soglasiya.html

Принудительная выписка жильцов без их согласия или присутствия через суд — Онлайн-Сервис по выписке жильцов

Выписать из частного дома не проживающего

Справа № 645/5686/18

Провадження № 2/645/391/19

                                ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року                                                                          м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючий — суддя Шарко О.П.

       Секретар судових засідань — Ятлової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа — Територіальний підрозділ центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням —

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа — Територіальний підрозділ центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та її син — відповідач у справі, є власниками квартири АДРЕСА_1, в якій і зареєстровані. Відповідач за місце своєї реєстрації не проживає з грудня 2001 року, на даний час зв’язок з відповідача у позивача втрачений, місце проживання його невідоме.

У судове засідання позивач не з`явилася, повідомлялася про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надала суду заяву, з якої вбачається, що вона просить розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення — за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

https://www.youtube.com/watch?v=Zw8JvuM4A8I

Представник третьої особи — Територіального підрозділу центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (свідоцтво про право власності на житло від 3 березня 1998 року, реєстраційний НОМЕР_1).

       У зазначеній квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 (довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова).

       Як встановлено у ході розгляду справи відповідач з 2001 року в спірній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, не приходить до квартири, не слідкує за її технічним станом.

       Сусіди позивача — мешканці будинку будинку АДРЕСА_1:ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали заяву, посвідчену 14 серпня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коробовою І.Г., в які підтвердили, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2001 року по сьогоднішній день.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_1,  не проживає протягом тривалого часу не користується житлом, не приймає участі у його оплаті та утриманні.

Судом не було встановлено поважність причин не використання відповідачем права на проживання за місцем реєстрації.

Відповідно до ст. 319 ЦК України — власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Згідно п.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

       Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здісненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

       Згідно ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік.

Відповідачем не надано суду даних на підтвердження поважності причин не використання права користування житловим приміщенням в спірній квартирі, а також даних про звернення відповідача із заявою про подовження строку зберігання за ним жилого приміщення.

       Згідно ст.. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

       Відповідно до ст. 150 ЖК України — громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів своїх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди )

Відповідно до ст.7 Закону України від 11.12.2003р.

«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003р.

«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.

7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 322, 386 ЦК України, ст.ст. 10,11, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

       Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа — Територіальний підрозділ центру надання адміністративних послуг Немишлянського району міста Харкова, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням — задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратила право користування житловим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий-суддя:

Источник: https://vipiska.net/articletop/

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.